«Свіча запалена від серця»

Ті чорні дні голодомору,

Мов рана, що не заживає,

Вони крізь час тривожать душу,

І спокою Вона не має....

        Кажуть, що минуле не належить нікому. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторювалися. Ніде і ніколи. 

       Ведучі заходу Гаврилюк Артур та Лукащук Ангеліна розповіли  присутнім, про Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв. У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного до того, що випав тоді на долю України – однієї з найродючіших країн світу.

      Учні10 класу продекламували вірші: Юрчук Ірина «У той рік заніміли зозулі» Дмитра Головко,  Савчук Максим -  «Вічний монолог» А. Листопад, Анастасія Кірись – «Голодомор». Всі присутні мали змогу переглянути відеосюжет документальних фільмів «Великий голод», «Спогади очевидців», хвилиною мовчання пом’янули великомучеників нашої історії.

      Те, що відбулося в Україні в 1932-1933 роках, ніде в документах не зафіксовано, бо Сталін заказав ставитися до  голодомору як до існуючого явища.

       Сьогодні – час очищення і ми починаємо осмислювати самі себе: що з нами сталося? Сміливішає пам’ять, мужніє душа, розковується свідомість звільнена від страху. На десятиліття можна засекретити архіви, приховати викривальні документи, замести сліди злочинів, переписувати історію. Але з пам’яттю народу нічого не вдієш.

Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. О. Олесь

Щороку, 9 листопада наша країна святкує День української мови та писемності. За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця —  першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя.

      Щорічно, в НВК «Межиріцька ЗОШ І-ІІІст. - ДНЗ» свято української писемності та мови відзначається цікаво та урочисто. Учні 9 класу під керівництвом Інни Володимирівни Захарчук показали виховний захід «Допоки є Шевченка мова, то доти Україна є…». Ведучі Міщинська Юлія та Ямпольська Наталя привітали всіх присутніх зі святом, розповіли про виникнення письма у східних слов’ян, витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов. Наголосили, що існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця та глаголиця. Учні декламували вірші про село, які зворушили серця присутніх. Згадували і Т.Г.Шевченка, який своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова. Учні Рудюк Богдан та Ганзілевська Валерія, запаливши свічку, читали «Молитву» О.Яворської. Школярі доклали максимум зусиль, щоб якнайкраще показати свої знання. Тим самим підкреслили, що вони – часточка славного народу та патріоти своєї землі.

       На завершення свята Інна Володимирівна сказала: «… бережімо рідну мову, шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити один одному лише добрі слова, а «диво калинове» зачарує нас на віки».