Урок мужності

                Велична і свята, моя ти Україно,

                Лише тобі карать нас і судить

                Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

                І нам  твою історію творить.

 Події, що відбуваються в нашій державі, не можуть залишити нас байдужими. 23роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер  майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій.

   Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що це герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі,  які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах,  яких тримається наша армія. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

     Такими словами розпочався урок мужності в НВК «Межиріцька ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ»  – це  сходинка у нашому пізнанні того, свідками чого довелося   стати. На свято були запрошені:  Шпарук Василь – голова громадського об’єднання «Межиріцька сотня», Шпарук Юрій, Мазяр Саша – учасники АТО, волонтери.  Зокрема, Шпарук Юрій,  розповів про нелегкі будні неоголошеної війни, та наголосив, що Україна буде незалежною та цілісною завдяки героям-патріотам, котрі перебувають на лінії фронту. І з перших вуст ми почули  про все, що відбувається на сході України . Слова учасників  заходу супроводжували презентації  про мужніх героїв, які захищають нашу державу.  Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для наших героїв  не просто словами з гімну, це стало станом душі.

Трагічні події в Україні,  тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Хвилиною мовчання  вшанували і пам`ять загиблих героїв.

  Плаче свічка, плаче небо, плачуть люди

І від болю рветься серце на куски...

Серед нас, живих, не буде їх, не буде.

Вічна пам’ять вам, герої – земляки!

     Ніхто не залишився байдужим до почутого. Діти подарували виготовлені своїми руками сувеніри, малюнки.  

     Омріяно і ми стоїмо біля віконця і молимось про кращий для України час,  молимось про захисників держави, які охороняють  наші кордони.