Тату, татусю, таточку... Скільки ніжності
й теплоти в цих словах. А чи завжди ми знаходимо час, щоб сказати татусеві, як
ми його любимо, як він нам потрібен, що він для нас означає?
Так, 15 вересня у НВК
«Межиріцька ЗОШ І-ІІІст. - ДНЗ» відбувся родинний захід, який присвячений був дорогим людям — нашим татусям. Як і без мами,
без тата не може з’явитись у світі людина, без тата дуже важко, без тата не
може бути повноцінної сім’ї, а діти будуть обділені любов’ю і ласкою. Життя біжить дуже швидко. Не встигнеш
оглянутися, — як пробіжить дитинство, промайнуть роки юності та зрілості... І,
оглянувшись, зрозумієш, що так і не встиг сказати татусеві ті слова, які хотів
або повинен був сказати.
— Батько, тато,
таточко, татусь! Чому «татусь»?
Легенда
розповідає так.
Давно
колись до молодої матері навідувалася лісова царівна Леля, бо полюбився їй
синочок на ім’я Тато. Гарненький хлопчик привітно посміхався до лісової
красуні, і та подарувала йому пісеньку «Татонько, татонько». Виріс хлопчина у
статного парубка. З’явились у нього свої діти, їх Леля навчила кликати свого
батька: «Тато, татусь, таточко».
Учні розповідали для своїх татусів вірші,
показували сценки-гуморески, проводили конкурси,співали пісні, а також
затанцювали танець з парасольками.
На
кінець свята заступник директора з виховної роботи Н.В.Ковальчук сказала: «Дорогі батьки, ваші дітки такі чудові, наче квіточки. Але всі
ви добре знаєте, що кожна найкраща квіточка в’яне і навіть гине, коли їй не
приділяти уваги, не поливати, не пестити, не любити і не доглядати за нею. А
хіба комусь подобаються зів’ялі букети квітів? Я бажаю вам, щоб ваші оці
пуп’яночки ніколи не в’янули, адже вони тільки починають рости і набиратися
сили, і їм потрібна ваша батьківська увага, турбота, любов, порада і догляд.
Пам’ятайте про це завжди, хай квітнуть наші найдорожчі квіточки майбутнього
життя і звеселяють вашу зразкову сім’ю третього тисячоліття».
Немає коментарів:
Дописати коментар